Національний парк Жемайтії

У 1960–1962 роках радянська армія збудувала в лісі Плокштіне біля озера Плателяй першу в Радянському Союзі підземну стартову базу балістичних ракет. Близько 10 000 солдатів-будівельників копали 27-метрові шахти вручну, лопатами, «як колодязі». З 1963 до 1978 року тут стояли чотири ракети Р-12 з термоядерними боєголовками, націлені на міста Західної Європи. Цілі змінювали кожні кілька років, але жодної ракети так і не запустили. Війська пішли 18 червня 1978 року, на базі розмістився піонерський табір, а 2012 року музей відкрився для відвідувачів.

‍

Під землею ви йдете коридором із білою лінією на підлозі, бачите відновлений пункт керування, кабінет командира й вузол зв’язку і зазираєте вниз у справжню ракетну шахту. Експозиція про холодну війну, макети ракет і симуляція ядерного вибуху в колишньому сховищі справляють враження навіть на підлітків, які не люблять музеїв. За пів кілометра стоїть колишнє військове містечко: близько десяти будівель можна оглянути ззовні, а 2025 року там з’явилися інформаційні стенди й 3D-макет містечка.

Цей дивний і гарний сад створив каменяр-самоук Вілюс Орвідас (1952–1992), третє покоління родини каменотесів. 1973 року, повернувшись з армії, він разом із батьком почав звозити додому валуни, які мали підірвати під час радянської меліорації. Так само він робив зі столітніми деревами, пнями й старим господарським реманентом зі знесених хуторів. З них виросли релігійні й мистецькі композиції, які не подобалися радянській владі. 1989 року Вілюс став францисканцем, братом Габріелем, а 1992 року раптово помер, працюючи в садибі.

‍

Стежки ведуть між каменями, дерев’яними скульптурами й старими речами, «серед яких є навіть танк». Відвідувачів запрошують самим ударити у великий дзвін. Вилазити на камені й дерев’яні конструкції не можна, а за дітьми треба наглядати. Кафе немає, тож на довший візит візьміть перекус.

Озеро Плателяй — найбільше й найглибше озеро Жемайтії: близько 1200 га і майже 50 м завглибшки, із сімома островами. Легенда розповідає, що над луками три дні висіла величезна чорна хмара, аж доки одна старенька не вигукнула «Kāp platē lėij!» («Як широко ллє!»), і хмара впала й стала озером. У XV столітті на Замковому острові стояв князівський замок, з’єднаний із півостровом Швянторкальніс дерев’яним мостом завдовжки майже 300 м.

‍

З кінця XVIII століття до 1940 року садиба Плателяй належала французьким графам де Шуазель-Гуфф’є. Дерев’яний палац згорів 1943 року, але стайні, комора й клуня збереглися. Музей Užgavėnės у стайнях зберігає понад 300 масок: Плателяй славився своїм святом Užgavėnės навіть за радянських часів, коли його забороняли. У парку садиби росте Ясен відьом — найтовщий ясен Литви, 7,56 м в обхваті.

• У понеділок садиба Орвідів, експозиції садиби Плателяй і візит-центр зачинені. Музей холодної війни відчинений щодня, тож побудуйте день довкола нього й прогулянки біля озера, наприклад природною стежкою Шейре завдовжки 4 км.
• У грудні–лютому садиба Орвідів зачинена. Їдьте просто до Музею холодної війни, а потім далі до Плателяй (вівторок–субота).
• У неділю поза літнім сезоном експозиції садиби Плателяй і візит-центр зачинені.
• На початку липня в Жемайчю-Калварії відбуваються Великі відпусти (у 2026 році — 1–12 липня). Це незабутній досвід, але рух через містечко повільний, а місць для паркування обмаль.

‍

Такий день неможливо організувати громадським транспортом: автобуси з Плунге до Плателяй ходять лише рано-вранці та ввечері, а до Музею холодної війни не їздить жоден.

Діти дошкільного віку відвідують Музей холодної війни безкоштовно, але діти мають бути поруч із дорослим, а дитячі візки під землю не пускають. Підземна частина не пристосована для людей з обмеженою рухливістю: вони можуть відвідати візит-центр і експозицію просто неба. З жовтня до квітня музей проводить програми для різних вікових груп, наприклад квест-гру «Операція SS4 Sandal» для відвідувачів від 16 років; їх треба бронювати заздалегідь.